Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бабій Л.М.
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня. Дайте відповідь на запитання: 1. Встановіть зв’язок між модернізацією системи освіти і розвитком сучасного суспільства. 2. Ознайомтеся з рейтингами українських університетів (можна скористатися джерелом: http://dou.ua/lenta/articles/ukrainian-universities-2014/) і встановіть, які показники визначають якість освітніх послуг, опрацювавши матеріал у розділі Інтерактивні практичні заняття на моїй сторінці обговорення. Для роботи з матеріалом перейдіть за посиланням :Соціально-гуманітарний кредитний модуль Логвиненко Ю.В.
--Логвиненко Юлія Володимирівна (обговорення) 11:12, 12 червня 2015 (EEST)
--Доброго дня.Відповіді: 1. "Освіта і наука є стратегічно пріоритетними, базовими для соціально-економічного розвитку суспільства…" , освіта "нерозривно пов'язана з розвитком суспільства й повинна бути активатором всіх суспільних змін" . А нашому суспільству потрібно змінюватися , розвиватися . Отже, модернізація системи освіти зумовлена тим , що саме освіта, у першу чергу, сприяє змінам , які відбуваються в суспільстві. Дослідженнями встановлено, що чим вищий рівень освіти працівників, тим вищі при одних і тих самих розряді й стажі виконання норм виробітку і результати праці. В умовах ринкової економіки, очевидно, рівень загальної освіти членів суспільства є необхідною умовою успіху. З розвитком суспільства змінюються й цілі освіти , на даному етапі головна мета освіти - дати знання людині , яка застосовуючи їх, буде конкурентоспроможною в усіх сферах діяльності держави на світовому ринку, адже сучасне суспільство вимагає людини освіченою, активної . Щоб реалізувати цю мету ( дати суспільству тих людей , які використають свій інтелект ( найцінніше надбання кожної нації ) , знання , досвід , піднімуть рівень економіки країни, тобто рівень нашого життя , сприятимуть прогресу суспільства в усіх його сферах ) і потрібно модернізувати освіту. Ми можемо й повинні використовувати досвід інших країн з цього питання , але не повинні забувати «про національний менталітет» (згодна , бо є свої національні відмінності , хоча загальнолюдські цінності спільні), створити свою освітню модель ( розвиток освіти й суспільства в кожної країни зі своїми особливостями, рівнем) , яка допоможе розвиватися саме нашому суспільству в потрібному напрямі , а наш досвід і результати позитивних перетворень стануть світовими надбаннями.
2. Аналіз рейтингу українських університетів та Ваші матеріали допомогли мені зробити наступні висновки. Якість освітніх послуг визначають в основному такі показники: 1.Рівень викладацького складу , якість надання ним освітніх послуг : «продукування нових знань, підходів, технологій» ; 2. Рівень студентів : вуз може мати найкращу сучасну матеріально- технічну базу ,як приклад , Комп'ютерна Академія "ШАГ" , а студенти "слабкі" , тобто до навчального закладу зараховані випускники шкіл з низьким рівнем знань (яких зараховують на платне навчання, хоч при цьому освітні послуги викладацького складу є на високому рівні – зв'язок між середньою й вищою освітою ) ;3. Повнота отриманих знань, які можна буде в подальшому застосувати на практиці; 4.Програми навчання; 5.Мотивація студентів до навчання 6.Сучасне обладнання ; 7.Престижність й цінність диплому. 8.Забезпечення вузом співпраці з роботодавцями ( багатьом випускникам українських вузів просто неможливо влаштуватися на роботу за спеціальністю ). Усе це визначає рейтинг вузів , а "рейтинги стають впливовим фактором розбудови глобальної освітньої системи. І практично повна відсутність серед кращих світових університетів українських – тривожний сигнал того, що в нас є всі шанси лишитися поза межами цієї системи".--Бабій Лариса Михайлівна (обговорення) 20:35, 19 червня 2015 (EEST) ______________________________
Доброго дня. Дайте відповідь на запитання: 1. Розкрийте, що включає в себе поняття «двоступенева система вищої освіти»? 2. Складіть хронологічну таблицю із найважливіших (на вашу думку) подій Болонського процесу (до 10 подій). Відповідь аргументуйте,
опрацювавши матеріал у розділі Інтерактивні практичні заняття на моїй сторінці обговорення. Для роботи з матеріалом перейдіть за посиланням :Соціально-гуманітарний кредитний модуль Логвиненко Ю.В.
--Логвиненко Юлія Володимирівна--Логвиненко Юлія Володимирівна (обговорення) 11:17, 16 червня 2015 (EEST)
--Доброго дня! Відповіді: 1.За кордоном запроваджена двоступенева система вищої освіти. Університети готують бакалаврів (3-4 роки навчання) і магістрів (ще 1,5 – 2 роки). Диплом бакалавра свідчить про повну вищу освіту. Хто бажає продовжити навчання, повинен спочатку отримати ступінь магістра, а потім може отримати науковий ступінь доктора. Наші вищі навчальні заклади на сьогодні забезпечують чотири рівні підготовки фахівців з вищою освітою: заклади 1-2 рівнів акредитації готують молодших спеціалістів і бакалаврів, у закладах 3-4 рівнів акредитації готують бакалаврів, спеціалістів і магістрів. Болонський процес спрямований на формування єдиного відкритого європейського простору у сфері освіти, впровадження кредитних технологій на базі європейської системи трансферу кредитів, стимулювання мобільності створення умов для вільного пересування студентів, викладачів, науковців в межах європейського регіону, спрощення процедури визначення кваліфікацій, що сприятиме працевлаштуванню випускників і студентів на європейському ринку праці.
2. На мою думку, найважливіші події Болонського процесу наступні:
--1.18 вересня 1988 рік ,м. Болонья,Італія - підписана " Велика хартія університетів"-розпочалася співдружність провідних європейських університетів.
==2.1997 рік - під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено й прийнято Лісабонську конвенцію - визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни , Україна в тому числі ( більшість з положень конвенції і сформулювали згодом принципи Болонської декларації). ==3. 1998 рік ,підписано Сорбонську декларацію (Франція, Італія, Великобританія, Німеччина) - створення відкритого європейського простору вищої освіти: покращення міжнародної прозорості навчальних програм (курсів) і визнанні кваліфікацій шляхом поступового узгодження циклів підготовки (навчання) та наближення до рамки кваліфікацій ЄПВО; сприяння мобільності студентів, викладачів та наукових працівників; розроблення загальної системи ступенів - першого циклу (ступінь бакалавра) та другого циклу (ступінь магістра). 4.19 червня 1999 року в Болонья (Італія) підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали «Болонська декларація»( було узгоджено єдину систему освіти з єдиними критеріями та стандартами до 2010 року). 5. 19 травня 2001 року - представниками 33-х країн Європи підписано Празьке комюніке (підтверджено позиції щодо цілей, визначених Болонською декларацією, висловлено зауваження щодо подальшої реалізації процесу). 6 .18-19 вересня 2003 р. у Берліні відбувся третій етап Болонського процесу, де було підписано відповідне комюніке ( поширення загальноєвропейських вимог і стандартів уже й на докторські ступені ; установлено, що в країнах-учасницях Болонського процесу має бути один докторський ступінь – "доктор філософії" у відповідних сферах знань (природничі науки, соціогуманітарні, економічні та інші.; була запропонована формула триступеневої освіти (3-5-8), згідно з якою: – не менше трьох років відводиться для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", – не менше 5 років – для отримання рівня "магістр", – не менше 8 років для отримання вченого ступеня «доктор філософії»). 7.19 травня 2005 рік, Норвегія, Берген( конференція) – Україна офіційно приєдналася до Болонського процесу (перспективи для України - це передусім нові можливості, пов'язані з перспективою входження до загальноєвропейського освітнього простору, а саме: - визнання українських дипломів на міжнародному рівні; - більша мобільність у європросторі для студентів та викладачів; - спільні освітні та пошукові проекти з європейськими університетами; - конкурентоспроможність на європейському і світовому ринку праці. 8. 28-29 квітня 2009 року відбулася Конференція в Бельгійському місті Левен, де було озвучено основні питання конференції на наступне десятиріччя (суспільний контроль освіти; безперервне навчання; працевлаштування випускників; міжнародна відкритість; мобільність студентів і освіти в цілому, наукових досліджень і інновацій, інформації та методів прозорості в освіті) і розкриті нові напрямки співпраці учасників Болонського процесу. 9. 26-28 квітня 2012 року відбулася Міністерська Бухарестська конференція та Третій Болонський Форум з питань освітньої політики (Румунія), у ході проведення яких обговорили майбутнє Європейського простору вищої освіти. За результатами зустрічі міністрами освіти було підписано Бухарестське комюніке "Використання нашого потенціалу з найбільшою користю: консолідація Європейського простору вищої освіти". --Бабій Лариса Михайлівна (обговорення) 18:27, 20 червня 2015 (EEST)
