Психологія управління Івах Т.М.

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня. Прошу опрацювати тему 1 "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій." та дати відповіді на наступні питання:

1. Дайте визначення поняття "управлінська діяльність керівників освітніх організацій"
2. Визначте основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій.
3. Які основні складові входять до управління педагогічними працівниками?

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 12:31, 9 червня 2015 (EEST)

---

Мої відповіді:

1. Управлінська діяльність керівника освітньої організації визначається як різновид професійної діяльності, яка здатна: поєднувати різні стилі управління залежно від ситуації; організовувати спільну діяльність керівника та працівників на засадах партнерства; врахувати мотиви професійної діяльності працівників і створювати умови для їх особистісного та професійного самовдосконалення; визначати психологічні умови вдосконалення особистості та діяльності керівника освітньої організації.
2. Два основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій:

– власне управлінська діяльність; – управління педагогічними працівниками.

1. Основними складовими є планування є планування, організація роботи,створення оптимальних умов (делегування, координація, керування змінними) для здійснення управління, контроль з метою перевірки виконання обраної мети і результатів діяльності. --Івах Тетяна Миколаївна (обговорення) 20:59, 13 липня 2015 (EEST)

Доброго дня. Продовжуємо опрацювати тему 1 "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій." Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Вчені, якого підходу вважають, що для ефективного здійснення управлінської діяльності керівник освітньої організації повинен володіти не тільки професіоналізмом діяльності, а й професіоналізмом особистості. Розкрийте сутність даного підходу. 2. Які основні завдання передбачає вирішення організаційно-управлінський компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій. 3. Визначте та розкрийте зміст основних складових організаційно-управлінського компоненту власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій. Ваші відповіді: 1. 2. 3. --Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 14:52, 18 червня 2015 (EEST)

Мої відповіді: 1. Цей підхід, за визначенням учених, вважається акмеологічним: особистісний розвиток керівника освітньої організації у професійній діяльності грунтується на прагненні до професійного вдосконалення особистісного і духовного зростання, готовності до самозмін і самоствердження у професійній сфері.

2. Основними завданнями організаційно-управлінського компоненту є такі: -визначення стратегії освітньої організації - складання плану роботи - узгодження взаємодії між усіма суб'єктами навчально-виховного процесу через чіткий розподіл повноважень та встановлений термін виконання - створення умов для делегування повноважень, координації, керування змінними, гнучкий контроль.

3. Визначення мети: встановлення узгоджених, реалістичних цілей і вмінні визначати та передбачати бажаний кінцевий результат; планування: визначає логічний порядок дій, спрямований на досягнення визначеної мети; організація: визначення місця і ролі кожного учасника діяльності для досягнення поставленої мети; реалізація, яка передбачає створення оптимальних умов для здійснення управління, відповідно до встановлених процедур; контроль або перевірка виконання обраної мети і результатів діяльності.--Івах Тетяна Миколаївна (обговорення) 09:18, 6 грудня 2015 (EET)

Доброго дня. Продовжуємо опрацювати тему 1 "Сутність та основні напрями управлінської діяльності керівників освітніх організацій." Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Який компонент власне управлінської діяльності керівників освітніх організацій полягає у створенні сприятливих умов для обміну інформацією, конструктивної взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу, вибору альтернативних рішень для вирішення завдань освітньої організації. Розкрийте сутність даного компоненту. 2. Визначте та охарактеризуйте основні етапи прийняття управлінських рішень управління. 3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових комунікації. 4. Розкрийте зміст основних структурних елементів стилю керівництва. Мої відповіді: 1.На мою думку, сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками, відображає операційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління. Це комплекс умінь та навичок, які забезпечують успішність здійснення управління. Дані уміння та навички можна систематизувати згідно з двома рівнями аналізу управлінського процесу — управлінським та психологічним. Відповідно до основних елементів управління, виділених на основі першого рівня аналізу (планування, організація та контроль), можна виділити такі управлінські уміння та навички: діагностико-прогностичні (проективні); організаційно-регулятивні; контрольно-коригуючі. Група діагностично-прогностичних умінь та навичок (проективних) включає такі уміння та навички: визначати цілі своєї діяльності (стратегічні й тактичні), прогнозувати діяльність; визначати специфіку та основні завдання закладу, яким здійснюєтьсякерівництво; висувати нові ідеї та впроваджувати їх у життя (розробляти нові Власне управлінські уміння та навички Група контрольно-коригуючих умінь та навичок включає такі уміння та навички: здійснювати контроль за навчально-виховним процесом; надавати відповідну допомогу педагогічним працівникам; здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю та ін. Окрім названих груп умінь та навичок, керівник повинен володіти ще і психолого-управлінськими уміннями та навичками, які пов'язані з психологічним забезпеченням управлінського процесу (другий рівень аналізу процесу управління). Ця група включає такі уміння та навички: - самостійно приймати доцільні управлінські рішення з урахуванням психологічних особливостей управлінської ситуації; розуміти учнів, батьків, уміти спілкуватися з ними; уміти ефективно спілкуватися з працівниками, вибираючи, залежно від ситуації, необхідний стиль спілкування; забезпечувати співробітництво між адміністрацією та працівниками, між вчителями та учнями; попереджувати та розв'язувати конфлікти у колективі; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; орієнтувати навчально-виховний процес на забезпечення поваги до кожного учня, врахування його індивідуально-психологічних особливостей (інтересів, нахилів тощо); орієнтувати навчально-виховний процес на формування творчих здібностей учнів, всебічний розвиток їх особистості; вести індивідуальну роботу з працівниками з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, творчих можливостей. Поряд із уміннями та навичками, які забезпечують ефективну взаємодію керівника з учасниками управлінського та навчально-виховного процесу, група психолого-управлінських умінь включає ще уміння та навички, які «спрямовані» на самого керівника. Це і такі уміння та навички: критично аналізувати свою діяльність; володіти собою в будь-якій ситуації; забезпечувати розвиток власної особистості, створювати умови для постійного професійного вдосконалення та ін.

2.Етапи прийняття управлінських рішень: 1) діагноз проблеми; 2) накопичення інформації з проблеми; 3) розробка альтернативних варіантів; 4) прийняття рішень; 5) реалізація рішення. Діагноз проблеми включає такі під етапи: — виявлення та опис проблемної ситуації (означає усвідомлення та відбиття у будь-якій формі протиріччя між змінами у середовищі функціонування організації та її можливостями забезпечити за таких умов досягнення своєї мети); — встановлення мети вирішення проблемної ситуації (визначення бажаного кінцевого результату вирішення проблемної ситуації); — ідентифікацію критеріїв прийняття рішення (визначення ознак, на основі яких буде проводитись оцінка вирішення проблемної ситуації, а також упорядкування цих ознак за ступенем важливості). Накопичення інформації про проблему означає збирання й обробку різноманітних відомостей щодо проблеми, яка розглядається. Якість вирішення проблеми залежить від якості інформації про неї. Розробка альтернативних варіантів означає розробку, опис та складання переліку всіх можливих варіантів дій, що забезпечують вирішення проблемної ситуації. Прийняття рішення. На цьому етапі здійснюється порівняння альтернатив за очікуваними ефектами їх реалізації та вибір кращої альтернативи на основі критеріїв, ідентифікованих на етапі діагнозу проблеми. При цьому слід зауважити, що на етапі прийняття рішення суб'єкт управління має доповнити результат формалізованого аналізу (найкращий варіант) неформальними знаннями про об'єкт управління. Ці знання випливають з досвіду та інтуїції суб'єкта управління.Коли критичним фактором є час — рішення повинно бути прийнято індивідуально у формі наказу. Менеджер самостійно приймає рішення та повідомляє підлеглим про його зміст.--Івах Тетяна Миколаївна (обговорення) 19:45, 22 вересня 2015 (EEST)

3.Основні складові комунікації: - Відправник - особа, яка генерує ідею або збирає, опрацьовує інформацію та передає її. - Повідомлення - інформація, закодована певним чином за допомогою символів. - Отримувач - особа, яка генерує ідею або збирає, опрацьовує інформацію та передає її. - Зворотний зв'язок (реакція)- цей елемент часто залишається поза увагою, а одностороннє спілкування є, як правило, малоефективним, хоча загальновизнано, що будь-яка система функціонує ефективно за умови існування налагодженого зворотного зв'язку.--Івах Тетяна Миколаївна (обговорення) 19:45, 22 вересня 2015 (EEST)

4.У кожного керівника складаються певні стереотипи управлінської діяльності, які в управлінні називають стилем керівництва.Стиль керівництва — це система принципів, норм, методів і прийомів впливу на підлеглих з метою ефективного здійснення управлінської діяльності та досягнення поставлених цілей. Згідно з однією із класифікацій виокремлюють такі стилі керівництва: — авторитарний. Його характеризують жорсткі методи управління, визначення стратегії діяльності групи, обмеження ініціативи й можливості обговорення прийнятих рішень, одноосібне прийняття рішення та ін.; — демократичний. Основні його ознаки — колегіальність, заохочення ініціативи тощо; — ліберальний. В основі його — відмова від прямого керування. Стиль керівництва має як об'єктивну, так і суб'єктивну основу. Він залежить від моральних норм, соціально-економічних та політичних чинників, сформованої системи відносин, а також від особистісних рис керівника. З огляду на співвідношення суб'єктивного і об'єктивного в процесі управління, сформувалися такі підходи до аналізу стилів керівництва:

  1. Орієнтація на структуру особистісно-ділових якостей керівника. Він базується на тому, що кожний керівник є індивідуальністю, неповторно поєднує в собі структурні компоненти особистісно-ділових якостей. Залежно від поєднання компонентів окреслюються такі структури: а) “керівник — політичний лідер”, “спеціаліст”, “організатор”, “наставник”, “товариш”, які гармонійно поєднуються в ідеальній системі управління; б) поєднання в процесі управління авторитарного, колегіального і ліберального стилів керівництва. Вважається, що задля досягнення управлінського ефекту керівник повинен застосовувати адекватний ситуації стиль.
  2. Орієнтація на об'єктивні чинники в управлінні. На цій підставі розрізняють діловий, компанійський та кабінетний стилі. Компанійському стилю властиве прагнення до встановлення дружніх стосунків, а кабінетному — зосередженість уваги на виконанні постанов, резолюцій та ін.--Івах Тетяна Миколаївна (обговорення) 19:45, 22 вересня 2015 (EEST)

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 09:56, 2 вересня 2015 (EEST)

Доброго дня. Прошу опрацювати тему 2 «Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника" та дати відповіді на питання: 1. Що таке психологічна готовність 2. Назвіть основні компоненти психологічної готовності 3. Які чинники впливають на психологічну готовність. Мої відповіді:

Психологічна готовність керівників закладів середньої освіти до прийняття управлінських рішень - це комплекс знань,умінь та навичок, особистісних якостей та мотивів, які забезпечують прийняття керівником ефективних управлінських рішень на базі успішної взаємодії з учасниками управлінського процесу з метою успішного вирішення управлінських проблем. Ефективність управління закладами середньої освіти залежить від психологічної готовності керівників до прийняття управлінських рішень. В сучасній психології існують два основних підходи до визначення змісту та структури психологічної готовності особистості до здійснення діяльності: функіональний та особистісний. З точки зору функціонального підходу психологічна готовність до діяльності визначіється як певний стан психічних функцій, що забезпечує високий рівень досягнень при виконанні того чи іншого виду діяльності. В рамках особистісного підходу психологічна готовність розглядається як результат підготовленості до певної діяльності. Тобто, готовність – це стійке, богатоаспектне та ієрархізоване утворення особистості, яке включає ряд компонентів, адекватних вимогам, змісту та умовам діяльності, які в своїй сукупності дозволяють суб’єкту більш або менш успішно здійснювати діяльність.
Психологiчна готовнiсть керівників до управлiння включає основні складовi компоненти, якi тiсно пов'язанi з основними структурними елементами управлiнського процесу, в основнi показники психiчної активностi керiвника (мотиви, знання, умiння, навички та особистiснi якостi). 

Розрізняють такі компоненти психологічної готовності: 1.Загальна психологiчна готовнiсть до управлiння - це комплекс психологiчних характеристик, якi необхiднi керiвниковi для успiшного здiйснення управлiння в цiлому; є першоосновою для здiйснення ефективного управлiння, на яку нiби "нанизуються" рiзного виду спецiальнi види психологiчнi готовностi.  2.Спецiальна психологічна готовнiсть до управлiння - це психологiчнi характеристики, якi забезпечують успiшнiсть здiйснення керiвником окремих складових управлiння (забезпечення гуманiзацiї управлiння, здiйснення управлiнського спiлкування, попередження та розв'язання конфлiктiв, забезпечення психiчного здоров'я особистостi тощо).--Івах Тетяна Миколаївна (обговорення) 19:45, 22 вересня 2015 (EEST)

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 08:43, 7 вересня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Який компонент відображає сукупність умінь та управлінського досвіду керівників освітніх організацій, що забезпечує успішну роботу з педагогічними працівниками. Розкрийте сутність даного компоненту. 2. Виокреміть основні особистісні характеристики, які пов’язані зі ставленням керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками в цілому. 3. Дайте визначення та розкрийте зміст основних складових мотиваційного компоненту психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками. Ваші відповіді:

Мої відповіді: 1. Це комплекс умінь та навичок, які забезпечують успішність здійснення управління. Дані уміння та навички можна систематизувати згідно з двома рівнями аналізу управлінського процесу — управлінським та психологічним. Відповідно до основних елементів управління, виділених на основі першого рівня аналізу (планування, організація та контроль), можна виділити такі управлінські уміння та навички: діагностико-прогностичні (проективні); організаційно-регулятивні; контрольно-коригуючі. Група діагностично-прогностичних умінь та навичок (проективних) включає такі уміння та навички: визначати цілі своєї діяльності (стратегічні й тактичні), прогнозувати діяльність; визначати специфіку та основні завдання закладу, яким здійснюєтьсякерівництво; висувати нові ідеї та впроваджувати їх у життя (розробляти нові Власне управлінські уміння та навички Група контрольно-коригуючих умінь та навичок включає такі уміння та навички: здійснювати контроль за навчально-виховним процесом; надавати відповідну допомогу педагогічним працівникам; здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю та ін. Керівник повинен володіти ще і психолого-управлінськими уміннями та навичками, які пов'язані з психологічним забезпеченням управлінського процесу (другий рівень аналізу процесу управління). Ця група включає такі уміння та навички: - самостійно приймати доцільні управлінські рішення з урахуванням психологічних особливостей управлінської ситуації; розуміти учнів, батьків, уміти спілкуватися з ними; уміти ефективно спілкуватися з працівниками, вибираючи, залежно від ситуації, необхідний стиль спілкування; забезпечувати співробітництво між адміністрацією та працівниками, між вчителями та учнями; попереджувати та розв'язувати конфлікти у колективі; створювати сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; орієнтувати навчально-виховний процес на забезпечення поваги до кожного учня, врахування його індивідуально-психологічних особливостей (інтересів, нахилів тощо); орієнтувати навчально-виховний процес на формування творчих здібностей учнів, всебічний розвиток їх особистості; вести індивідуальну роботу з працівниками з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей, творчих можливостей. Поряд із уміннями та навичками, які забезпечують ефективну взаємодію керівника з учасниками управлінського та навчально-виховного процесу, група психолого-управлінських умінь включає ще уміння та навички, які «спрямовані» на самого керівника. Це і такі уміння критично аналізувати свою діяльність;володіти собою в будь-якій ситуації; забезпечувати розвиток власної особистості, створювати умови для постійного професійного вдосконалення.

2.Основні особистісні характеристики це ті, які формуються в процесі діяльності та спілкування між людьми, розвитку особистості. Всі характеристики, які входять до особистісного компоненту, можна об'єднати в п'ять основних груп, які пов'язані зі ставленням керівників освітніх організацій до: предмету управлінської діяльності; виконання управлінської діяльності; інших учасників управлінського діяльності; керівника до самого себе; держави, в якій здійснюється функціонування освітнього закладу і самого керівника. До характеристик, які пов'язані із ставленням до предмету управлінської діяльності, належать: компетентність; високий інтелектуальний рівень; творчий потенціал; організаторські здібності. Група характеристик, які відображають ставлення до виконання управлінської діяльності, включає: відповідальність; відданість роботі; єдність слова та діла; вимогливість (до інших). Ставлення до учасників управлінської діяльності представлено такими характеристиками: любов до дітей; порядність; справедливість; демократизм; гуманність. До характеристик, які відображають ставлення керівника до самого себе, належать такі: самокритичність; вимогливість (до себе); здатність володіти собою в будь-якій ситуації (самовладання); орієнтація на особистісний розвиток, професійне вдосконалення.

3. Під мотиваційним компонентом психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками розуміємо сукупність мотивів (потреб) та мотиваційних орієнтирів, які впливають на успішне вирішення завдань щодо управління педагогічними працівниками.Мотиваційний компонент психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками містить такі складові: 1) потреби керівників освітніх організацій в успішному управлінні педагогічними працівниками; 2) мотиваційні орієнтири керівників освітніх організацій на успішне управління педагогічними працівниками. У свою чергу, потреби, які визначають психологічну готовність керівників до успішного здійснення процесу управління педагогічними працівниками, було об’єднано у дві підгрупи: – перша група потреб відображає прагнення до задоволення власних потреб керівників освітніх організацій при здійсненні ними управлінської діяльності;– друга група розкриває потреби у ефективній взаємодії керівників з педагогічними працівниками освітніх організацій. Перша група потреб поділяється на дві підгрупи: потреби, які відображають задоволення власних потреб керівників освітніх організацій при здійсненні управлінської діяльності; потреби, які спрямовані на професійне та творче зростання керівників освітніх організацій при здійсненні управлінської діяльності. Щодо другої групи потреб, слід наголосити, що вони також поділяються на дві підгрупи, а саме: – потреби, які відображають взаємодію керівника освітньої організації з працівниками через чіткий розподіл обов’язків та своєчасний контроль за їх виконанням; – потреби, які спрямовані на взаємодію керівника освітньої організації з працівниками з урахуванням професійних можливостей, бажань останніх та їх професійного розвитку.--Івах Тетяна Миколаївна (обговорення) 09:12, 6 грудня 2015 (EET)

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 10:01, 7 вересня 2015 (EEST)

Доброго дня! Продовжуємо опрацювати тему 2 "Зміст і структура психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівника". Уважно прочитайте текст лекції та дайти відповіді на наступні питання: 1. Дайте визначення та охарактеризуйте специфічні ознаки позитивної організаційної культури освітньої організації. 2. Визначте основні показники позитивного соціально-психологічного клімату в колективі. 3. Виокреміть психологічні вимоги, що впливають на ефективність управлінського спілкування в процесі управління педагогічними працівниками. Ваші відповіді: 1. 2. 3.

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 10:03, 26 жовтня 2015 (EEST)

1. Специфічні ознаки позитивної організаційної культури освітньої організації. Організаційна культура являє собою сукупність поведінки, символів, ритуалів, міфів, які відповідають спільним цінностям певного колективу. Поняття організаційної культури включає до себе набір уявлень про засоби діяльності, норми поведінки, набір звичок, писаних та неписаних правил, заборонів, цінностей, очікувань, уявлень про майбутнє та теперішнє та ін., які осмислено чи неосмислено поділяє більшість членів організації. Показники соціально-психологічного клімату в колективі: - як члени колективу ставляться один до одного; - який моральний клімат в організації; - залежність якості виконання роботи персоналом і організації контролю за роботою з боку адміністрації; - як вирішуються стратегічні проблеми, приймаються стратегічні рішення; - етичні норми та цінності організації; - наявність традицій. 2. Основні показники позитивного соціально-психологічного клімату в колективі. Соціально-психологічний клімат — якісний бік стосунків, що виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності та всебічному розвитку особистості в групі. Такий клімат може бути сприятливим, несприятливим, нейтральним, позитивно чи негативно впливати на самопочуття людини. До основних показників позитивного соціально-психологічного клімату в колективі належать: рівень згуртованості та організованості; узгодженість дій та вчинків; переважаючий емоційний настрій; ступінь психологічної підтримки; довіра до кожного члену колективу; взаємоповага та взаємосприйняття; психологічна сумісність; психологічна культура. Основні показники сприятливого соціально-психологічного клімату колективу: • довіра та взємовимогливість членів групи один до одного; • доброзичливість і ділові претензії; • вільне висловлювання думок щодо справ колективу чи поведінки окремих осіб; • відсутність тиску з боку керівництва на підлеглих і визнання за ними права приймати рішення, значущі для справ колективу; • достатня поінформованість членів колективу про завдання та стан справ у колективі; • високий ступінь емоційного включення та взаємодопомоги у ситуаціях, якщо є у цьому потреба; • усвідомлення і взяття відповідальності на себе за стан справ у групі кожним із її членів. • високі показники результатів діяльності; • низька плинність кадрів; • високий рівень трудової дисципліни; • відсутність напруженості й конфліктності в колективі тощо. 3. Психологічні вимоги, що впливають на ефективність управлінського спілкування в процесі управління педагогічними працівниками. Процес формування психологічної готовності керівників до ефективного управління педагогічними працівниками пов’язаний із специфікою ділового спілкування. Ефективність ділового спілкування в процесі управління педагогічними працівниками передбачає врахування певних психологічних вимог: застосування раціональних та емоційних звернень; розроблення шляхів обміну інформацією; дотримання діалогової та партнерської взаємодії; встановлення психологічного контакту та втілення психологічної рівноправності; виявлення емпатії (співпереживання) та симпатії; взаємне розуміння думок та ін. Врахування визначених психологічних чинників буде певним чином впливати на становлення психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками.--Івах Тетяна Миколаївна (обговорення) 19:26, 26 жовтня 2015 (EET)

Консультації

Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні з 9.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада відповісти на них. --Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 09:42, 21 вересня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час здійснення управлінської діяльності навчальним закладом. Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху. --Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 10:12, 14 вересня 2015 (EEST)

Шановні колеги, вітаю! Тема нашої дискусії є «Управління навчальним закладом в умовах реформування освіти». Визначте, будь ласка, з якими психологічними проблемами Ви найбільше стикаєтесь під час роботи з педагогічними працівниками Поділіться досвідом, щодо вирішення означених проблем. Дякую. Бажаю успіху.

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 09:56, 2 листопада 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги! Модульний контроль з психології управління буде здійснюватися на основі вивчення лекційних занять про сутність і специфіку управлінської діяльності керівників освітніх організацій. Текст до лекційних занять та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). Питання до модульного контролю: 1. Які є загальні та специфічні особливості управлінської діяльності керівників освітніх організацій порівняно з іншими видами діяльності? 2. Виберіть, за значущістю для Вас виокремлені складові управлінської діяльності та обгрунтуйте визначену позицію? 3. Які чинники, на Вашу думку, можуть впливати на психологічну готовність керівників освітніх організацій до управління педагогічними працівниками?

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 08:29, 21 вересня 2015 (EEST)

1. До загальних особливостей управлінської діяльності керівників освітніх організацій, порівняно з іншими видами професійної діяльності, належать такі, як: - управлінська діяльність відноситься до класу професій¬ної діяльності, здійсненої в особливих умовах, має гетеро хронічний, соціотехнічний характер, який постійно ускладнюється; - управлінська діяльність має творчий характер через домінування нестандартних ситуацій; - управлінська діяльність висуває дуже жорсткі вимоги до індивідуально-професійних якостей суб’єкта діяльності і його професіоналізму; - характерним для управлінської діяльності є її висока інформативна насиченість, генерація нової інформації у вигляді управлінського рішення; - управлінська діяльність супроводжується високою психі¬чною напруженістю, має високу психологічну ціну через персональну відповідальність за результати діяльності. До специфічних особливостей управлінської діяльності керівників освітніх організацій відносяться такі, як: - по-перше, стосуються керівника як особистості (сам має бути зразком для особистості, яку він прагне виховувати у підростаючих поколінь; має бути одночасно і чудовим організатором, і прекрасним учителем-предметником – тобто, підвищуються вимоги до знання змісту праці порівняно з менеджерами в інших галузях; повинен бути дослідником, для якого сучасні управлінські знання і вміння – керівництво і контроль поступаються місцем прогнозу, моніторингу, аналізу тощо; - по-друге, – управлінської діяльності в цілому (повинна розглядати об’єкт управління – освітню організацію – як відкриту, соціально-педагогічну систему, яка взаємодіє з соціумом; повинна забезпечувати розвиток освітньої організації, яка б відповідала запитам часу і створювала передумови для формування розвивального середовища учня, в конкретному середовищі; громадська, культурно-просвітницька, пропагандистка діяльність керівника повинна бути пов’язана з активною громадською позицією школи, пошуком можливостей надання освітніх послуг тощо; передбачає організацію взаємодії з учасниками навчально-виховного процесу, які мають різний ступінь підпорядкування керівникові (вчителі, учні, їх батьки, громадськість), різні вікові, соціальні, гендерні характеристики. 2. Велике значення в діяльності професійного керівника має особистий досвід, уміння імпровізувати в своїй діяльності, знаходити творчі і оптимальні рішення, адаптуватися до будь-яких змін. Ефективність управлінської діяльності керівника залежить від доцільності, чіткості і раціональності розподілу обов'язків представників адміністрації освітньої установи. Одне з правил успішного керівника – «навчайте тому, що знаєте самі». Хороший керівник повинен приділяти багато часу розвитку навиків своїх підлеглих, передавати їм свої знання, щоб вони теж могли підвищувати свою кваліфікацію. Зазвичай потрібно менше часу, щоб зробити самому, чим пояснювати іншому, як це треба робити. АЛЕ КРАЩЕ ПОЯСНИТИ ОДИН РАЗ, ЧИМ РОБИТИ САМОМУ БАГАТО РАЗІВ.--Івах Тетяна Миколаївна (обговорення) 20:01, 20 жовтня 2015 (EEST)

Доброго дня, Тетяно Миколаївно! Ви успішно виконали інтерактивне практичне заняття № 1, №3 та № 4, але необхідно також відповісти на питання щодо заняття № 2. Ви правильно відповіли на всі питання індивідуального заняття №2. Зверніть, будь ласка, увагу на завдання індивідуального заняття № 1. Ви активно прийняли участь проведенні тематичної дискусії № 1, вчасно виконали завдання щодо проведення модульного контролю. Вам необхідно виконати завдання тематичної дискусії № 2. З повагою до Вас, викладач Алла Вікторівна Вознюк. Бажаю Вам успіхів. Зустрінемося на екзаменаційній сесії для підведення підсумків.

--Вознюк Алла Вікторівна (обговорення) 10:39, 16 листопада 2015 (EEST)