Соціально-гуманітарний кредитний модуль Кашина Н.І.

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
  2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:04, 12 червня 2015 (EEST)


Ваші відповіді: 1.а)Лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на данний період і намітити шляхи її вдосконалення. б)Лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему. в)Завдяки філософії стає зрозумілим місце і роль освіти в наш час в усіх сферах і снування людства. г)Філософія доводить,що освіта є дійовим засобом вирішення глобальних проблем сучасності. д)Філософський аналіз освіти свідчить,що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне. е)Філософія є загальною методологічною основою в системі досліджень освіти.охоплює увесь освітній простір.

2. а)Остаточне з'ясування суті та змісту поняття "філософія освіти". б)Аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти. в)Вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. г)Осягнення творчого феномену освіти. д)Філософія освіти орієнтує на оволодіння різними способами діяльності.що відкриває можливості для реалізації внутрішніх ресурсів особистості.--Кашина Наталія Іванівна (обговорення) 12:13, 19 червня 2015 (EEST)





Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
  2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:52, 16 червня 2015 (EEST)


Доброго дня,Людмила Олександрівна. Відповідаю на Ваші питання: 1.Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя.

Прямий переклад з грецької терміну «paradiegma» означає «приклад», «взірець». Але зміст сучасного розуміння парадигми набагато ширший. У ньому наявні два обов’язкових аспекти: 1)погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її кардинального вдосконалення; 2)практичні дії по досягненню поставленої мети.

Отже, парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того, визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не змінюється як історично набуті традиції. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного розвантаження тощо. Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.

2.Сучасні зарубіжні підходи до освіти: американський (США); азійський (Японія, Китай); європейський (Велика Британія, Франція, Німеччина).--Кашина Наталія Іванівна (обговорення) 12:35, 19 червня 2015 (EEST)



Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:00, 2 вересня 2015 (EEST)


Добрий день! Відповідаю на ваше запитання: Мета інформатизації навчального процесу- підвищення якості освітньої і професійної підготовки фахівця, забезпечення доступу його до культури всього людства. Одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні напрямки реформування освітньої системи України є її інформатизація. Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій: а)можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання; б)зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення; в)створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; г)використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності». Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, обти'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості. Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--Кашина Наталія Іванівна (обговорення) 12:42, 21 вересня 2015 (EEST)


Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
  2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:24, 4 вересня 2015 (EEST)


Ваші відповіді:1.Сутністю Болонського процесу є створення загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Практичними кроками реалізації Болонського процесу можна назвати: запровадження дворівневої системи вищої освіти; запровадження системи кредитних одиниць, як засобу підвищення мобільності студентів; видання взаємоузгоджених й уніфікованих додатків до дипломів для запроваджених рівнів вищої освіти; стимулювання мобільності і створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, науковців, менеджерів освіти межах Болонського простору; розвиток європейської співпраці у сфері контролю якості вищої освіти з метою напрацювання зіставних критеріїв і методологій; забезпечення працевлаштування випускників на європейському ринку праці. 2.Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України – Станіслав Ніколаєнко. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес.--Кашина Наталія Іванівна (обговорення) 12:55, 21 вересня 2015 (EEST)



Доброго дня, Наталія Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

  1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
  2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:46, 22 вересня 2015 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. 1.Квазінаука – слово «квазі»(quasi) у перекладі означає «немовби»,«майже»,«ніби»; українська філологія ще уточнює цю частину складних слів як «несправжній», «фальшивий» - це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо. Квазінаука може проявляти себе як наукова теорія, і як специфічні відносини між науковцями, коли одна група вчених утримує чи захоплює владу в науковому співтоваристві.

2.Основні елементи дослідницької системи: тема дослідження з чітко зазначеними межами наукового завдання; мета як ідеальне визначення наперед результатів роботи; об’єкт і предмет; завдання – чітко визначена послідовність проблем, що слід вирішити; гіпотеза; принципи об’єктивності і повторюваності; методи емпіричного та теоретичного рівнів; критерії (а саме, практика, верифікація, конвенціалізм); результати та їх класифікація; оцінка досягнутих результатів; висновки з досягнутого; визначення наступних проблем та оформлення досягнутих результатів.--Кашина Наталія Іванівна (обговорення) 15:40, 26 листопада 2015 (EET)

Індивідуальні заняття

Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:55, 14 вересня 2015 (EEST)


Ваша відповідь:Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Парадигма ж являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того, визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.--Кашина Наталія Іванівна (обговорення) 12:58, 21 вересня 2015 (EEST)

Дякую за відповідь. Л. О. Рідченко.



Доброго дня! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:24, 27 жовтня 2015 (EET)


Ваші відповіді: 1.Три основні форми освіти: 1.Дошкільна освіта 2.Загальна середня освіта 3.Вища освіта

2.Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій29 . Впровадження відкритої освіти з початку 2000-х років у багатьох країнах є однією з визначальних тенденцій розвитку системи передусім вищої освіти та освіти дорослих. Про це свідчать як об’єктивні зміни у навчальних закладах і навчальному процесі, так і дедалі більша увага до відкритої освіти з боку урядів і міжнародних установ, освітніх та наукових інституцій, благодійних фондів, громадських організацій, міжурядових та міждержавних інституцій, включно з Організацією Об’єднаних Націй.--Кашина Наталія Іванівна (обговорення) 13:32, 7 грудня 2015 (EET)

Консультації

Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:46, 21 жовтня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Наталія Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:58, 23 вересня 2015 (EEST)


Ваші відповіді: Стратегія освіти повинна передбачити вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя. Зміст стратегії освіти складається з мети, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально - політичні, матеріально - фінансові та наукові забезпечення всіх її потреб, бажані результати реалізації стратегічних завдань. Якщо стратегія освіти стосується всього суспільного життя, то парадигма освіти - лише освітнього процесу и має два обов'язкові аспекти (погляд на майбутнє з метою кардинального вдосконалення та практична дія по досягенню поставленої мети). Для виходу з освітньої кризи необхідно сформулювати та реалізувати нову парадигму освіти, але існують проблеми з формуванням освітньої системи взагалі через відсутність чіткого тлумачення стратегії та парадигми освіти. Існує декілька сучасних зарубіжних підходів до освіти: американський (демократія в школі - основа демократії в країні, необхідність розвитку творчої активності учня, підтримка "інстинкту дослідника"), азійський (японський варіант - інвестування вищої освіти різними компаніями, які потім пропонують робочі місця; китайський варіант - платна освіта, ціна навчання визначається державою), європейський (англійський варіант - 12 - річна школа, довузівська підготовка, обов'язковий національний екзамен, що дає право вступати до ВНЗ; німецький варіант - 13 - річна середня освіта з поділом дітей на здібних та нездібних, відсутність іспитів, запис до ВНЗ; французький варіант - 10 річна освіта з дипломом коледжа, академічний ліцей з дипломом бакалавра, вступ до ВНЗ). Чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти в Україні

Система освіти в державі досить розгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну, вищу й післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру та самоосвіту. Демократизація структури освіти забезпечує соціально-педагогічні умови створення достатнього простору для самореалізації особистості у навчанні; відхід від загальної стандартизації навчання; аналіз існуючого досвіду щодо створення реальних умов для самореалізації учнів, студентів; відхід від жорсткої уніфікації навчальних планів, включно і в школах різних типів. В Україні в основному створена правова база для глибокого й усебічного реформування системи освіти в напрямку децентралізації та демократизації, диференціації, гуманізації та індивідуалізації навчально-виховного процесу, безперервності освіти та варіантності навчальних планів і програм, переорієнтації сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості й створення для цього відповідних умов у суспільстві. Ухвалення Закону України "Про загальну середню освіту" відкрило реальні можливості щодо прискорення реформування системи загальної середньої освіти відповідно до сучасних вимог нашого суспільства й потреб кожної особистості. Загальна середня освіта в незалежній Україні є обов’язковою основною складовою безперервної освіти. Водночас вона виступає основою соціалізації молодого українського громадянина в суспільстві, фундаментом для подальшої його освіти чи трудової діяльності і забезпечує наступність у становленні людини як гідного представника своєї нації. Проте, саме середня освіта зазнала за часів незалежності найбільше неоднозначного впливу трансформаційних процесів. Україна в середині 90-х років опинилася на 95 місці за індексом людського розвитку ЮНЕСКО. Прогресуючі тенденції – падіння престижу освіти, престижу педагога – породили плинність кадрів, що зумовило падіння якості педагогічного складу, рівня загальної педагогічної освіти, зниження результативності праці. На думку багатьох науковців, освітнє відродження безпосередньо пов’язано з етнопедагогікою, яка в сучасній освіті може бути задіяна при викладанні тих наук, що стосуються етносу, мови, фольклору, історії, держави, культури, географії, побуту, літератури, релігії. Етнопедагогіка досліджує педагогічний досвід народу, з’ясовує можливості й ефективні шляхи реалізації його прогресивних ідей у сучасній науково-педагогічній практиці, виявляє способи становлення контактів і взаємодій з наукою, аналізує педагогічне значення тих чи інших явищ народного життя і встановлює їх відповідність сучасним завданням українського виховання . Таким чином, сама природа української національної школи потребує аби вона базувалася на етнопедагогічній основі. Побудована на такому фундаменті школа відповідає національним рисам української дитини, її ментальності, що здатні забезпечити найвищий злет її розумового, духовно-морального й естетичного розвитку. Отже, освіта завжди виступає в суспільстві основою самовідтворення культури. Реформаційні роки для української освіти започаткували низку важливих тенденцій: певну деідеологізацію та демократизацію навчального процесу, підтримання органічного зв’язку освіти з національною історією, культурою і традиціями вітчизняної педагогіки, забезпечення свободи творчості педагогів-новаторів, урізноманітнення спектра навчальних закладів з метою врахування інтересів і нахилів підростаючого покоління, поступове утвердження у сфері освіти української мови. Проте, були і негативні явища, які вплинули на генезис освітньої галузі. Це, зокрема: залишковий принцип фінансування, невідповідність матеріальної бази освіти оптимальним нормативам і потребам суспільства, падіння престижу педагогічної діяльності, різке загострення кадрової проблеми. На жаль, освіта поступово втрачає своє природне значення важливої продуктивної сили суспільства, якщо точніше — рушійної сили прогресивного розвитку нашої країни. Держава не напрацювала механізмів і не робить практичних кроків для залучення системи освіти з її науковим і кадровим потенціалом до розв’язання найактуальніших питань розвитку економіки. Майже втрачено зв'язки освітян із промисловими підприємствами, установами, яких практично перестали цікавити питання підготовки нового покоління кадрів і підтримка цієї діяльності. Немає й законодавчих актів, які сприяли б заохоченню підприємців до інвестицій в освіту (що ми побачили, розглядаючи сучасні зарубіжні підходи до освіти). За таких умов почав складатися імідж освіти як другорядної сфери, що лише створює додаткове навантаження на бюджет.
Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовив появу традиційного або пояснювально-ілюстративного навчання. Дане навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак його вивчення. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення. Ознаками класно-урочної системи навчання за Я.А. Коменським є: учні приблизно одного віку і рівня підготовки утворюють клас, який не змінює цей склад протягом навчання; клас працює за єдиним річним планом і згідно розпису; чітко визначена тривалість навчання (години, дні, місяці); одиницею занять є урок; урок, як правило, присвячений одному предмету, темі, відповідно, всі учні вивчають один і той самий матеріал; роботою учнів на уроці керує вчитель, він навчає їх, перевіряє знання, приймає рішення про переведення в наступний клас; підручники використовуються, переважно, для домашніх завдань. Це навчання контактне, повідомлююче; звернене на минуле, але процес використання знань проектується на майбутнє. Навчання орієнтується на запам’ятовування матеріалу. Переважають репродуктивні завдання, дії за зразком.
Функції вчителя – інформаційна і контролююча. Ініціатива учнів часто придушується, ніж заохочується. Суперництво, в боротьбі за кращу оцінку, переважає над співробітництвом. Страх перед покаранням, поганою оцінкою – провідна емоційна складова навчання.

Цей напрямок навчання впродовж двох століть став переважаючим на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв розвитку логічного мислення та оперативної пам’яті. Проте в цілому стояв на заваді залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності і розвитку інтелектуальних можливостей кожної особистості, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності. Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови. Умови ефективності традиційного навчання: вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу (вчитель повинен знати як саме зацікавити кожного учня); чітко поставити мету; враховувати внутрішнє ставлення вчителя до того, що він повідомляє; залучати технічні засоби навчання; продумувати логіку викладання матеріалу; підібрати зацікавлюючий, оригінальний матеріал до уроків тощо.

На сьогоднішній день ми все частіше звертаємось до різних іноваційних технологій, які дають можливість уникати жорсткого розподілу ролей між учителем та учнями. Спрямованість на суб'єкт - суб'єктну, діалогічну взаємодію закономірно приводить до необхідності реалізувати навчально -  виховний процес як через традиційні так і через інноваційні форми у їх гармонійному поєднанні.--Кашина Наталія Іванівна (обговорення) 11:27, 30 листопада 2015 (EET)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:50, 9 жовтня 2015 (EEST)



Доброго дня, Наталія Іванівна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2.

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

Доброго дня! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:54, 8 грудня 2015 (EET)