Теорія та методика фахової дисципліни Бондаренко О.М.

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення.

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
  2. Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:00, 28 квітня 2017 (EEST)

Ваші відповіді:

  1. Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.
  2. Зміст загальної Зміст загальної середньої освіти - це частина культури, соціального досвіду суспільства, яка використовується в навчальному процесі для вирішення завдань навчання, виховання і розвитку особистості. До складу людської культури входять: 1) вже здобуті суспільством знання про природу, саме суспільство, мислення, техніку і способи діяльності; 2) досвід здійснення відомих способів діяльності, який втілюється в уміннях і навичках особистості, що засвоїла цей досвід; 3) досвід творчої, пошукової діяльності щодо вирішення нових проблем, які виникають перед суспільством; 4) досвід ставлень до світу, самого себе.

Відповідно до такої моделі соціального досвіду в змісті шкільної освіти виділяються чотири основні компоненти: досвід пізнавальної діяльності, зафіксований у формі знань; досвід виконання відомих способів діяльності - у формі умінь діяти за зразком; досвід творчої діяльності - у формі умінь приймати нестандартні рішення в нових ситуаціях; досвід ставлень до навколишньої дійсності у формі ціннісних орієнтацій .

Зміст історричної освіти - це гуманістично орієнтована і педагогічно адаптована система знань, способів діяльності, досвіду творчої діяльності і досвіду ставлень до світу. освіти - це частина культури, соціального досвіду суспільства, яка використовується в навчальному процесі для вирішення завдань навчання, виховання і розвитку особистості. До складу людської культури входять: 1) вже здобуті суспільством знання про природу, саме суспільство, мислення, техніку і способи діяльності; 2) досвід здійснення відомих способів діяльності, який втілюється в уміннях і навичках особистості, що засвоїла цей досвід; 3) досвід творчої, пошукової діяльності щодо вирішення нових проблем, які виникають перед суспільством; 4) досвід ставлень до світу, самого себе.

Відповідно до такої моделі соціального досвіду в змісті шкільної освіти виділяються чотири основні компоненти: досвід пізнавальної діяльності, зафіксований у формі знань; досвід виконання відомих способів діяльності - у формі умінь діяти за зразком; досвід творчої діяльності - у формі умінь приймати нестандартні рішення в нових ситуаціях; досвід ставлень до навколишньої дійсності у формі ціннісних орієнтацій .

Зміст освіти - це гуманістично орієнтована і педагогічно адаптована система знань, способів діяльності, досвіду творчої діяльності і досвіду ставлень до світу. --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 09:50, 24 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема 2. Специфіка методики викладання історії.

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Зміст навчання історії в школі це...
  2. Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:30, 4 травня 2017 (EEST)

Ваші відповіді: 1.Зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Він формується на основі відбору та структурування фактів і понять історичної науки відповідно до цілей і завдань навчання історії в школі.На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти – це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.

  1. 2.В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники: соціально-політичні (декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності); законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі; культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства,; освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Важливими факторами добору змісту є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетво¬рююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня Будь-які зміни в освітній системі України будуть спричиняти відповідні трансформації змісту історичної освіти. Це означає, що сучасну шкільну історичну освіту ми не повинні розглядати як щось стале і назавжди сформоване. Коригування змісту шкільної історії варто сприймати як закономірне явище, зумовлене логікою розвитку освітньої галузі, історичної науки, методологічних засад тощо. Проте це коригування не повинне мати штучний характер і залежати від чиєїсь політичної волі та бажань. Зміни в змісті тексту повинні відбуватися на основі наукового обґрунтування нових методологічних принципів.

--Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 09:52, 24 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання Тема: "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

  1. Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:30, 10 травня 2017 (EEST)

Ваші відповіді Історична предметна компетентність, що складається з ряду компетенцій — це здат­ність учня до самостійного осмислення історії та культури України в контексті світового історичного процесу та адекватної оцінки соціального й морального досвіду ми­нулих поколінь. Вона має сприяти формуванню (розвит­ку, розкриттю потенціалу) учня як громадянина України, соціально адаптованої та відповідальної особистості, здатної до успішного життя у швидкозмінному полікультурному суспільстві.А це є основними життєвими компетентностями людини.--Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 10:56, 24 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:02, 19 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь:Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році. Уперше в старших класах вводяться практичні заняття з уроками узагальнення та тематичного оцінювання. Виділено в окремі теми Українську революцію 1917-1921 років. Тепер період масових репресій та великого терору в Україні здобув справедливу назву – «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939 рр.)». Окрім того, школярі будуть вивчати низку історичних постатей та персоналій, які сприяли розбудові України. У програмі виокремлено і розширено, зокрема, такі події, поняття, факти та терміни: бій під Крутами; етапи трудової та політичної еміграції; війни радянської Росії з Українською Народною Республікою; радянська окупація України; адміністративно-територіальні зміни українських земель протягом усього ХХ столітті; Акт відновлення Української Держави; внесок українського народу у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні; українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй; вводиться поняття «депортація» (депортація з Криму кримських татар та інших народів, а також масові депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках); Українська Гельсінська група та багато іншого--Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 10:56, 24 жовтня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:37, 19 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь: Переваги підручника: • Підручник створений на основі сучасних досягнень у галузі історичної науки • Сприяє формуванню в учнів національної ідентичності й патріотизму • Містить численні історичні документи і запитання до них • Електронний додаток до підручника містить додатковий матеріал, який значно --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:06, 24 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, Олена Миколаївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання Формування предметних компетентностей учнів

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:11, 29 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь: До предметно-історичних компетенції учнів старшої школи відносять: • хронологічні (розглядати суспільні явища у розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу; співставляти історичні події, явища з періодами (епохами), орієнтуватися в науковій періодизації історії; використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу); • картографічні (аналізувати інформацію карти як джерело знань про геополітичні інтереси країн у конкретно-історичний період; аналізувати карту як джерело інформації про основні тенденції розвитку міжнародних відносин та місця в них України; на основі карти пояснювати причинно-наслідкові та інші зв’язки між подіями та явищами; характеризувати історичний процес та його регіональні особливості, спираючись на карту); • спеціальні (визначати роль людського фактора в історії, давати багатогранну характеристику історичних особистостей, розкривати внутрішні мотиви дій, складати політичні та історичні портрети; визначати протиріччя в позиціях, інтересах, потребах соціальних груп і окремих осіб та їхньої ролі в історичному процесі; самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та історичні факти, явища, події; критично аналізувати та оцінювати історичні джерела; виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ’єктивність; оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських та національних цінностей). --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:04, 24 жовтня 2017 (EEST)

Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання Нетипові форми роботи на уроках історії

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
  2. Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?

Запрошую до участі у обговоренні.--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:31, 29 травня 2017 (EEST)

Ваша відповідь: 1)знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; 2)уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича тощо; 3)уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист туристичних проектів; 4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок- дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра «Сходження» тощо; 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, теле- урок без телебачення, учнівська конференція тощо --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:04, 24 жовтня 2017 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:

  1. структуру сучасних уроків історії...
  2. чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії.
  3. чи дієва така структура уроків у ХХІ ст.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:30, 7 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Кожен урок має свою структуру. Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою Елементи - види діяльності вчителя та учня. Елементами уроку є: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання. Ці структурні елементи на багатьох уроках в основному реалізуються. Необхідні й уроки з переважанням того чи іншого ланки процесу навчання або де опускаються ті з них, які не обов'язково вводити в його структуру. Структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети (або цілей), типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчанн' --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:06, 24 жовтня 2017 (EEST)

Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
  2. Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:01, 21 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:уроки засвоєння нового навчального матеріалу;

уроки формування і вдосконалення умінь та навичок;

уроки закріплення та застосування знань, умінь та навичок;

уроки узагальнення та систематизації знань;

уроки контролю і корекції знань, вмінь та навичок;

комбіновані уроки.

Питання вибору типу і відповідно структури уроку (його складо­вих елементів, кроків, які треба здійснити для досягнення дидактичної мети) потребує ретельного обмірковування і врахування таких умов: змісту навчального матеріалу, віку учнів, місця конкретного уроку в системі уроків з певної теми, дидактичних можливостей і функцій різ­них методів та навчальних технологій. Тобто спочатку вчитель визна­чає,щопланує зробити, а потімяк і якими засобами.--Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:07, 24 жовтня 2017 (EEST)

Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
  2. Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
  3. Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:30, 21 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь: Позитивними якостями класно-урочної системи як форми навчання являється чітка впорядкованість навчального процесу, емоції викладача, зміст викладання нового навчального матеріалу з самостійною роботою учнів.

Негативні сторони уроку як форми навчання – неможливість повідомляти учням одночасно різну інформацію, рівність до середнього учня, труднощі у індивідуальному підході.

До уроку як форми організації навчання ставляться дидактичні, виховні і організаційні вимоги.

Дидактичні вимоги пропонують:

визначення освітніх завдань уроку і його складових елементів, місце конкретного уроку в системі других занять; визначення оптимального складу змісту уроку з вимогами навчальної програми, цілями уроку і рівнем розвитку учня; вибір раціональних методів, прийомів, засобів навчання, які забезпечують пізнавальну активність учнів. Виховні вимоги до уроку пропонують:

наявність виховного завдання уроку; формування наукового світобачення; високих моральних і естетичних смаків, забезпечення зв’язку навчання з практикою і з життям; формування і розвиток у учнів пізнавальних інтересів, позитивних мотивів навчання, навичок самостійної роботи. Організаційні вимоги до уроку пропонують наявність продуманого плану уроку; організаційну чіткість його проведення; раціональне використання засобів навчання.--Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:08, 24 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:32, 6 вересня 2017 (EEST)

  1. Відповідь: Громадянська освіта – це вимога часу, тому розвиток та вдосконалення її системи є актуальним завданням для всіх демократичних країн. Багатий досвід громадянської освіти накопичено в умовах зрілих демократій Великої Британії, США, Канади, Франції, Італії, Нідерландів та інших, де створено різноманітні підручники, розроблено навчальні курси, діють науково-методичні центри, налагоджено відповідну підготовку та перепідготовку вчителів.

Певний досвід у цій галузі має й Україна. Сучасна українська педагогіка спирається на багату спадщину, на кращі традиції у вихованні громадян. Протягом останніх років у нашій країні вжито чимало заходів у впровадження системи громадянської освіти: випущено експериментальні підручники, які нині проходять апробацію, у загальноосвітніх школах діють експериментальні майданчики, проводяться конференції та семінари, Академією педагогічних наук України розроблено проект концепції громадянського виховання. Питання громадянської освіти знайшли відображення у проекті концепції дванадцятирічної освіти. Незважаючи на відмінність підходів, методик та масштабу національних систем громадянської освіти, єдиною залишається їх мета – виховання громадянина, який цінує та готовий відстоювати ідеали свободи, демократичні цінності і права людини. --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:09, 24 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:01, 11 вересня 2017 (EEST)

  1. Відповідь: Завдання громадянської освіти:

надати молодому поколінню знання про світові демократичні здобутки та особливості становлення демократії в Україні;

сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадсько-політичних процесах, критично-конструктивне ставлення молоді до життя суспільства;

сприяти становленню активної позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні;

створити умови учням щодо набуття досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії.

--Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:09, 24 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:32, 11 вересня 2017 (EEST)

  1. Ваша відповідь: випадку використання відкритих завдань із детальною відповіддю часто оцінюється не тільки результат, а й хід вирішення завдання. Детальною відповіддю можуть бути міркування, опис, детальний розрахунок, обґрунтування, розв’язання проблеми, схема, креслення тощо. Іноді в оцінюванні таких відповідей враховується їхня оригінальність. Необхідно зазначити, що за виконання складних і великих за обсягом завдань оцінка відповіді може бути трудомісткою та залежати від суб’єктивного підходу вчителя.

--Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:10, 24 жовтня 2017 (EEST)

Консультації

Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:01, 7 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, Олена Миколаївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:35, 5 вересня 2017 (EEST)

Доброго дня, Олена Миколаївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі. З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:34, 17 жовтня 2017 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної наукидайте відповідь на запитання.

  1. Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:03, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія: ТАК, ДОПОМАГАЄ --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:11, 24 жовтня 2017 (EEST)

Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

  1. Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:30, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія:Сучасні школярі із величезною цікавістю сприймають матеріал уроку, коли учитель застосовує ІКТ – такий урок набуває високої ефективності і полегшує сприймання для учнів. Основною метою використання ІКТ на уроці історії є досягнення поглибленого розуміння та осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його перенесення у період вивчення. Все це відбувається за рахунок карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, історичних фільмів, презентацій до уроку, які представлені в електронному варіанті --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:12, 24 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

  1. На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

Дискусія:прак¬тичне заняття — форма навчального заняття, при якій педагог організовує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень навчального предмета й формує вмін¬ня та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання учня¬ми відповідно сформульованих завдань--Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:13, 24 жовтня 2017 (EEST)

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:01, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія:

Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:

  1. Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
  2. Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:31, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія:Цікавий сучасний метод - Web-квест сприяє формуванню інформаційної та комунікативної компетентностей. Веб-квест - це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні або вчителі, виконуючи ту чи іншу навчальну задачу.Розрізняють два типи веб-квестів: для короткочасної (мета: поглиблення знань та їх інтеграція, розраховані на одне-три заняття) та тривалої роботи (мета: поглиблення і перетворення знань учнів, розраховані на тривалий термін - може бути, на семестр або навчальний рік ).Особливістю освітніх веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах. Крім того, результатом роботи з веб-квестом є публікація робіт учнів у вигляді веб-сторінок і веб-сайтів (локально або в Інтернет).Технологія веб-квест дозволяє формуватися наступним компетенціями:-Використання ІТ для вирішення професійних завдань (в т.ч. для пошуку необхідної інформації, оформлення результатів роботи у вигляді комп'ютерних презентацій, веб-сайтів, флеш-роликів, баз даних тощо);-Самонавчання і самоорганізація;-Робота в команді (планування, розподіл функцій, взаємодопомога, взаємоконтроль);-Вміння знаходити кілька способів рішень проблемної ситуації, визначати найбільш раціональний варіант, обгрунтовувати свій вибір;-Навик публічних виступів (обов'язково проведення передзахисту та захисту проектів з виступами авторів, з питаннями, дискусіями).Структура веб-квесту, вимоги до його окремих елементах. Вступ, де чітко описані головні ролі учасників або сценарій квесту, попередній план роботи, огляд всього квесту. Центральне завдання, яке зрозуміло, цікаво і здійснимо. Чітко визначено підсумковий результат самостійної роботи (наприклад, задана серія питань, на які потрібно знайти відповіді, прописана проблема, яку потрібно вирішити, визначена позиція, яка повинна бути захищена, і вказана інша діяльність, яка спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації).--Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:14, 24 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:

  1. Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
  2. Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:33, 19 вересня 2017 (EEST)

Дискусія:

1.Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. Проблема педагогічної компетентності цікавила багатьох науковців.

За аналізом праць науковців можна визначити такі ключові компоненти професійної компетентності. 1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Серед них уміння й навички роботи з друкованими джерелами, уміння здобувати інформацію з інших джерел, переробляти її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу. 2. Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших (учнів, учителів, батьків). 3. Продуктивна компетентність - це вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та відповідати за них. Більшість науковців серед ключових компетенцій учителя на перше місце ставить саме продуктивну компетентність. 4. Автономізація на компетентність - це здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможність. Адже вчитель перш за все вчиться сам, це вічний учень. 5. Моральна компетентність - це готовність, спроможність і потреба жити за традиційними моральними нормами. 6. Психологічна компетентність - це здатність використовувати психологічні засоби навчання в організації взаємодії в освітній діяльності. 7. Предметна компетентність, до змісту якої входить володіння певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 8. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 9. Математична компетентність - це вміння працювати з числом, числовою інформацією. 10. Особисті якості вчителя (це теж одна з найголовніших складових професійної компетентності) - доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, рефлексія, людяність. З огляду на зазначене можна стверджувати, що під професійною компетентністю педагога слід розуміти таку пошукову діяльність учителя, коли на основі бази знань, умінь, навичок та усвідомленого розуміння своєї ролі в суспільстві, безперервного самовдосконалення й саморозвитку особистості він забезпечує оптимальний варіант організації навчально-виховного процесу з метою формування творчої особистості. На думку А. Макаренка, оволодіти педагогічною майстерністю може кожний педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Вона формується на основі практичного досвіду. Аналіз світових тенденцій у галузі педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя. --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 12:15, 24 жовтня 2017 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:30, 13 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, Олена Миколаївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:00, 17 жовтня 2017 (EEST)

Отримано з http://istoriya.soippo.edu.ua/index.php?title=Теорія_та_методика_фахової_дисципліни_Бондаренко_О.М.&oldid=246938