Теорія та методика фахової дисципліни Пустовіт О.М.
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". За цим посиланням знаходиться Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"
Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань
Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Завдання для Вас: складіть орієнтовну пам'ятку для учнів по роботі з історичним джерелом --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Пам'ятка "Як працювати з текстом історичного джерела" 5-6 класи:
1. Прочитайте документ.
2. Хто автор документу?
3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?
4. Чи вказано в документі кому він адресований?
5. Визначте:
про що ви дізнались; що найголовніше в тексті; що потрібно запам'ятати; 6. Складіть запитання до тексту, починаючи словами "чому", "навіщо", "як".
7. Зробіть висновки.
"Як аналізувати текст історичного джерела" 7-8 класи:
1. Прочитайте текст.
2. Визначте основну частину тексту. В якому реченні викладена головна ідея, головний зміст?
3. Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі йде мова?
4. Визначте в тексті історичного джерела:
що важливо?; що потрібно запам'ятати? про що довідались вперше? що було незвичним, несподіваним? 5. Складіть запитання до тексту, починаючи їх словами "чому", "з якою, "як".
6. Визначте своє ставлення до тексту. Свою думку можна висловити в такій формі:
Це вірно, тому що… Я впевнений (а) у тому, що…. Я добре знаю, що… Я думаю інакше, тому що… Я сумніваюся у цьому, тому що… Я не згодний (а) з цим, тому що… "Як працювати з текстовими джерелами" 9-11класи:
1. До якого виду належить документ (погляд очевидця; свідчення учасника подій; газетне повідомлення; погляд дослідника; офіційний документ).
2. Що це за документ? (запис у щоденнику; приватний чи офіційний лист; спогади; публічне звернення чи заклик; політичний документ: звіт, протокол, урядова постанова, декларація тощо; уривок з історичного дослідження)
3. Хто його автор? Яка політична, національна, етнічна, службова належність автора? Чи впливає це на ставлення до подій? Чи був автор очевидцем описаних подій, чи брав у них участь?
4. Коли з'явилося джерело? Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи через певний час?
5. Автор просто повідомляє про ситуацію, передає інформацію або описує те, що сталося, чи документ містить погляди висновки і рекомендації?
6. Чи є в документі які-небудь твердження чи фрази, які б свідчили про уподобання автора, про точки зору?
7. Чи є в тексті факти, що дозволяють вважати цей документ достовірним джерелом інформації?--Пустовіт Олег Миколайович (обговорення) 12:25, 21 червня 2016 (EEST)
Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі.
Завдання для Вас: розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади --Ніколаєнко Світлана Петрівна
До нестандартних уроків належать: 1. Уроки змістовної спрямованості. Їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу — уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції. 2. Уроки на інтегративній основі (уроки-комплекси, уроки-панорами). Їм властиве викладання матеріалу кількох тем блоками, розгляд об'єктів, явищ в їх цілісності та єдності. Проводять такий урок кілька вчителів, один з яких ведучий. Поєднують різні предмети: історію та музику, географію та іноземну мову тощо. 3. Уроки міжпредметні. Мета їх — “спресувати” споріднений матеріал кількох предметів. 4. Уроки-змагання (уроки-КВК, аукціони, турніри, вікторини, конкурси). Передбачають об'єднання дітей у групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей. 5. Уроки суспільного огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експромт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності суб'єктивізму при оцінюванні (експертами виступають учні, дорослі, батьки). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводять їх наприкінці чверті, семестру, року. 6. Уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-прес-конференції, уроки-репортажі, уроки-панорами, уроки-протиріччя; уроки-парадокси). Передбачають використання максимально різноманітних мовних засобів, самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи. 7. Уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно-уроки, дидактичний театр). Проводять їх у межах діючих програм і передбаченого навчальним планом часу, викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів. 8. Уроки-подорожі, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки-розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожі, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження). Пов'язані з виконанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, проявленням талантів, розвитком здатності до науковихх досліджень. 9. Уроки з різновіковим складом учнів. Їх проводять з учнями різного віку, спресовуючи у різні блоки матеріал одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах. 10. Уроки-ділові, рольові ігри (уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки — “Слідство ведуть знавці”, уроки-імпровізації, уроки-імітації тощо). Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Проте деякі вчені вважають, що навчальні ігри дегуманізуюче впливають на учнів, оскільки дають можливість маніпулювати життям інших людей без одночасного підкорення системі стимулюючих імпульсів, яка існує в реальному житті. В іграх єдиним стимулюючим началом є боязнь бути низько оціненим товаришами або педагогом. Багато хто з педагогів недооцінює дидактичний ефект навчальних ігор, хоч і визнає їх роль у підтриманні в учнів пізнавального ентузіазму. 11. Уроки драматизації (драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована пантоміма, тіньові п'єси, п'єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленої драми — діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності. Забезпечує міжпредметні зв'язки з літератури, історії, предметів естетичного циклу тощо. Проте деякі педагоги застерігають від надмірного захоплення драматизацією, зокрема, при вивченні історії, що може зашкодити серйозному аналізу історичних подій. 12. Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки (пізнавальної, емоційно-особистісної сфери), виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості.Під час проведення уроків-психотренінгів важливо підтримувати в учнів прагнення до пошуку нових і нестандартних рішень, забезпечити емоційну підтримку (“Молодець”, “Як добре в тебе виходить”), переживання успіху. Дітям повинні приносити радість і гра, і спілкування з ровесниками, і пізнання нового.
В своїй практиці я використовую уроки-заліки, уроки-конференції, уроки-вікторини, бінарні уроки.--Пустовіт Олег Миколайович (обговорення) 12:42, 21 червня 2016 (EEST)
Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.
Завдання для Вас: які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Щоб виявити, чи розуміє учень зміст історичного тексту (поняття, малюнка, схеми, карти), необхідно запропонувати йому переказати цей текст (пояснити поняття, описати малюнок, «прочитати» схему, карту).
Про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації свідчитимуть уміння.
• встановлювати хронологічну послідовність взаємозалежних подій;
• виділяти часові, просторові та явні причинно-наслідкові зв’язки між історичними факта¬ми;
• пояснювати назви історичного тексту, визначати його тематику;
• складати план прочитаного (почутого) тексту, його тези чи конспект;
• пояснювати терміни, які вживаються у прочитаному (почутому) тексті.
Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.
Завдання для Вас: на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків: - Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу; - У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми; - У навчальному режимі; - У індивідуальній роботі з учнями; - У режимі самонавчання; - У режимі графічної ілюстрації. --Пустовіт Олег Миколайович (обговорення) 12:52, 21 червня 2016 (EEST)
Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!
Завдання для Вас: наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках --Ніколаєнко Світлана Петрівна
На уроках історії я регулярно використовую міжпредметні зв`язки. Наприклад, при вивченні тем "Розвиток культури в Україні" дуже допомагає паралельне вивчення цього періоду з предмету "Українська літеретура". Учні вже ознайомлені із специфікою даного періоду, тому можна спиратися, при вивченні нової теми, на вже набуті знання дітей.--Пустовіт Олег Миколайович (обговорення) 13:00, 21 червня 2016 (EEST)
Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".
Завдання для Вас: які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін? --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Існують різноманітні шляхи створення проблемної ситуації: • постановка проблемних завдань; • організація дискусії на уроці; організація пошукової роботи школярів --Пустовіт Олег Миколайович (обговорення) 13:04, 21 червня 2016 (EEST)
Індивідуальні заняття
Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --Ніколаєнко Світлана Петрівна
Консультації
Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.
У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми Кабінет історії
Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В. --Ніколаєнко Світлана Петрівна
