Тростянецька спеціалізована школа І-ІІІ ст. №2 Тростянецької районної ради Сумської області
Зміст
Повна назва навчального закладу
Тростянецька спеціалізована школа І-ІІІ ст. №2 Тростянецької районної ради Сумської області
Адреса навчального закладу
м. Тростянець, вул. Калініна, 15
Історія навчального закладу
Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події
Тростянецька середня школа № 2 була відкрита 7 листопада 1936 року за сприяння наркома харчової промисловості СРСР А.Мікояна, який, відвідавши в 1936 році Півненківський цукрозавод у Тростянці, пообіцяв його робітникам вирішити питання будівництва школи в мікрорайоні підприємства. Школа була зведена менш ніж за рік тільки завдяки виділеним ним коштам та активній участі заводчан у її будівництві. У розвитку школи можна виділити 6 періодів.
Перший період (1936-1941 рр.) – довоєнний.
Педагогічний колектив очолювали Коломієць Павло та Левінський Валентин. Це був час становлення навчального закладу. Біля школи розбили великий сад, побудували спортивний майданчик. У цей період у школі працювали гуртки духового оркестру, юннатів і краєзнавців. Гуртківці-природолюби під керівництвом учителя Писарєвої А.Л. активно займалися деревонасадженнями, за що були премійовані бібліотекою, грошовою винагородою й поїздкою до Києва. Брали вони участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві. За написання історії Тростянця найактивніші гуртківці-краєзнавці побували в Москві та Ленінграді. На базі навчального закладу працювала вечірня школа для дорослих. Українську мову та літературу викладали Марія Таберт та Ольга Одинченко.
Другий період (1941-1949 рр.) – період Другої світової війни та відбудови навчального закладу.
Учителі школи брали участь у Другій світовій війні: захищав Кавказ Кругляк А.А., обороняв блокадний Ленінград Бобров Ф.П., нелегкими дорогами Українського й Білоруського фронтів пройшли Прасок Б.О., Слєпова М.І., Чубаренко Б.Т., Кравченко М.Ф., Бабіна М.А. У боях за свободу й незалежність нашої Батьківщини смертю хоробрих полягли випускники школи Микола Таран, Зінаїда Лучко, Олександр Тараненко, Олександр Алєксєєв, Володимир Кукленко, Куц Борис, Бондаренко Борис, учитель української мови Ольга Одинченко. Під час окупації міста заняття в школі не проводилися. Тут дислокувалися німецькі військові частини перед відправкою на фронт. По-варварськи знищили вони обладнання, меблі, книжки. Після звільнення Тростянця від окупантів у серпні 1943 року почалася відбудова школи, і з 1 вересня 1943 року відновилися заняття. Поступово налагоджувався шкільний побут завдяки вчителям і учням, батькам і працівникам цукрозаводу. У важкому післявоєнному 1946 році в школі відкрили буфет для учнів, у 1948-49 роках влітку на базі навчального закладу працював піонерський табір.
Третій період (1949-1959 рр.)– період роботи школи під керівництвом Кругляка А.А.(1950-1958 рр.)та Запорожченка С.К.(1958-59 рр.)
У 1953 році відбувся перший післявоєнний випуск десятого класу. У школі працювали знані майстри педагогічної ниви, серед яких випускниця школи 1941 року, кореспондент фронтової газети в роки Другої світової війни, учитель української мови та літератури Чубаренко Белла. Відбулася добудова правого крила навчального корпусу, що дало змогу навчатися у десяти нових класних кімнатах. У 1958-1959 навчальному році було укомплектовано 26 класів, педагогічний колектив нараховував 49 учителів, учнівський – 809 (проти 20 вчителів і 406 учнів у 1950 році). Першим учнем школи, якого нагородили золотою медаллю, став Олег Богданов.
Четвертий період (1959-1978 рр.)– період роботи школи під керівництвом Заслуженого вчителя УРСР Слєпової М.І.
У цей час щорічно зростала кількість класів і учнів у школі (1961 рік – 28 класів, 940 учнів; 1968 рік – 40 класів, 1250 учнів). Працював висококваліфікований педагогічний колектив однодумців. У вдячній пам’яті випускників цих років назавжди залишилися сповнені любові до рідного слова, національної літератури уроки вчителів української мови: Гордієнко Галини Павлівни, Линник Катерини Олександрівни, Яхно Лідії Василівни. Учитель російської мови та літератури Філь Є.Г. та директор школи Слєпова М.І. стали Заслуженими вчителями УРСР. У 60-ті роки було збудовано спортзал і майстерню, пічне опалення замінено на водяне, добудовано ліве крило школи, в якому, крім нових класів, відкрилася шкільна їдальня. Здійснено перехід на кабінетне навчання. На високому рівні працювало 20 гуртків різних профілів та спортивних секцій, лекторська група вчителів. Трудове навчання здійснювалося на базі машинобудівного та цукрового заводів. Біля школи було розбито дендропарк.
П’ятий період (1978-1991 рр.) – період роботи школи під керівництвом Ковальової О.П.
З кінця 70-х почалося поступове зменшення кількості учнів у школі (у 1978 році навчалося 879 учнів, у 1984 – 799), що особливо стало помітним у 1986 році, коли в місті відкрилася школа № 5. У цей період на базі школи навчаються учні інтернатної групи навчально-спортивної бази “Нескучне”, яка готувала олімпійський резерв з лижних видів спорту. У школі працюють КІД “Різнокольорові галстуки”, політклуб “Глобус”, пошукова група “Червона гвоздика”, була відкрита Кімната бойової слави. З 1986 року школа почала навчання шестирічок, і в цьому році відсвяткувала 50-річчя навчального закладу. Всі предметні кабінети були умебльовані новими комплектами і ТНЗ. Українську мову та літературу викладали знані майстри педагогічної справи Юрченко Людмила Олександрівна та Ляшок Лідія Захарівна.
Шостий період (1991-2014 рр.) – період школи незалежної України.
У 1991 році педагогічний колектив очолив відмінник освіти України, директор Бутко В.М., під керівництвом якого здійснено великий обсяг робіт з благоустрою території навчального закладу, ремонту шкільних коридорів і кабінетів, їдальні, спортзалу й майстерень, збудовано комплекс господарських будівель. З ініціативи заступника директора з навчально-виховної роботи Громової В.І. щорічно в школі проводяться педагогічні конференції та педагогічні читання, розроблена Програма виховання високоморальної особистості. З 1996 року школа отримала статус спеціалізованої. Основні напрямки профілізації – суспільно-гуманітарний, природничо-математичний та філологічний. У рік 65-річчя навчального закладу було відкрито музей історії Тростянецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, радою музею написана історія школи. У 2002-2003 навчальному році школа отримала комп’ютерний клас від шоколадної фабрики “Україна”. 7 листопада 2006 року урочисте святкування 70-річчя навчального закладу! Українську мову та літературу викладають сьогодні чотири вчителя: учитель-методист Бабич В.В., старший учитель Ільчишина З.В., призери районного туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» Вадюнка В.М. та Цьома Л.М. Учні школи Родіон Лучанінов і Артур Тат’янченко, Тетяна Галушко і Євген Водоп’ян – постійні учасники і переможці всіх творчих конкурсів, які проводяться в нашому районі. Їхні проби пера друкуються на сторінках газети «Шкільні вісті», що виходить із цього навчального року.
Директори
- Коломієць Павло
- Левінський Валентин
- Кругляк А.А.
- Запорожченко С.К.
- Слєпова М.І.
- Ковальова О.П.
- Бутко В.М.
- Бурлака С.М.
Кращі вчителі
- Учитель російської мови та літератури Філь Є.Г. та директор школи Слєпова М.І. - Заслужені вчителі УРСР.
- Директор школи Бутко В.М.та заступник директора Громова В.І. - відмінники освіти України
Відомі випускники
- Лапін Є.А. - колишній директор ВО "Сумихімпром", народний депутат України
- Гурський В.В. - вчений-лісівник
Навчальний заклад сьогодні
Сьогодні школа є потужним сучасним навчальним закладом, побудованим на добрих традиціях та професіоналізмі її колективу. Щорічно, в лютому, в школі відбуваються зустрічі цьогорічних випускників школи з учнями та вчителями, а в літні місяці в шкільному музеї проходять ювілейні свята, присвячені окремим випускам різних років школи.
Постійною увагою й турботою охоплені вчителі-пенсіонери, ветерани педагогічної праці. За ними закріплені класи, учні яких підтримують тісний зв’язок із колишніми педагогами школи: надають допомогу по господарству, вітають із святами, записують спогади про історію школи та її випускників. Традиційним стало вшанування ветеранів війни й праці, колишніх учителів школи, напередодні Дня Перемоги: відбувається зустріч з учнями в класах, з педколективом у шкільному музеї, великий концерт, святковий вогник.
Увагою охоплені ветерани Другої світової війни, які проживають у мікрорайоні школи. Ними опікуються волонтерські загони 5-11 класів школи. Учні школи опікуються пам’ятником воїнам Великої Вітчизняної війни, який знаходиться в мікрорайоні школи, беруть участь в створенні квітників на площі 40-ї Армії, на підшефному підприємстві АТП-15496.
Щорічно (з 1996 року) в школі проходять педагогічні конференції з вивчення спадщини великих педагогів: Я.Коменського, К.Ушинського, В.Сухомлинського, А.Макаренка, педагогічні читання з найактуальніших проблем теорії і практики навчання та виховання. Тісні зв’язки школа має з підприємствами-шефами: шоколадною фабрикою “Україна”, Півненківський цукрозаводом і АТП-15496, у дні професійних свят учні школи вітають своїх шефів концертом.
