Відмінності між версіями «Дискусійний майданчик»
| Рядок 84: | Рядок 84: | ||
'''[[Особливості оцінювання з історії та суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої та професійно - технічної освіти]]''' | '''[[Особливості оцінювання з історії та суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої та професійно - технічної освіти]]''' | ||
| − | + | Доброго дня, шановні колеги! Слово «зміни» дехто сприймає , як сподівання на те, що події, обставини та люди якось зміняться. Інші, навпаки, вважають, що збентеження та неймовірний темп життя у суспільстві відділили нас від справжніх життєвих цінностей: родини, традицій, спокійної і безпечної роботи в установах. Ці люди бачать зміни як повернення до того, що було хорошим у минулому, вони не бажають рухатись уперед. Що б не думали про зміни в системі освіти, незаперечним є сам факт — школи змінились. Якщо подивитись на школи через призму історії, то бачимо, що зміни відбулись майже у всьому: у навчальних програмах, зовнішньому вигляді, викладацьких методологіях. В окремих випадках зміни відбувалися дуже довго і важко , а в інших — настільки швидко, що навіть не набували розголосу. Змінилися цілі, задачі, функції, підходи й принципи в управлінні освітою. Змінилася професійна управлінська культура. Раніше керівник був лише виконавцем, сьогодні розвиток освіти потребує керівника-ініціатора, який здатний забезпечити доступність здобуття якісної освіти, створити умови для індивідуальної самореалізації педагогів та учнів, розвитку та саморозвитку їх особистісних якостей---[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 13:29, 31 жовтня 2016 (EET) | |
| − | '''[[Управління навчальним закладом в умовах реформування | + | '''[[Управління навчальним закладом в умовах реформування. жовтня 2016 (EET)''' |
Версія за 14:33, 31 жовтня 2016
Запрошуємо вас на наш дискусійний майданчик,покликаний слугувати інтерактивною дошкою для спілкування під час обговорення актуальних проблем методики викладання історії.
Додаткову інформацію про методику організації та проведення дискусій Ви можете знайти за цими посиланнями:
- Громадянська освіта. підручник
- Шевчук С.В., КлименкоІ.В. Українська мова за професійним спрямуванням. Підручник
- Ягупов В.В. Педагогіка – Метод дискусія. Види дискусій. Методика їх проведення
- Застосування інтерактивних методів навчання на уроках історії в школі
- ДИСКУСІЯ
Досвід засвідчує нам, що кращий спосіб дізнатися (і навчитися) – це перебувати у невеликій групі та вдумливо спілкуватися з конкретної теми. Це називається - вести дискусію. Дискусія - публічне обговорення певного суперечливого питання чи проблеми. Існують різні методи ведення дискусій та правила їх проведення: "мозковий штурм", "дерево рішень", дебати, дискусія у стилі телевізійного ток-шоу та ін. Для того, щоб усе було за правилами, слід пам'ятати про послідовність кроків.
Крок перший
Обдумайте тему і обсяг вашого обговорення. Це має бути цікаво для вашої аудиторії, а також засновуватись на ваших навчальних цілях і кінцевій меті.
Крок другий
Чітко визначіть, що конкретно ви хочете обсудити; уточніть зміст понять, термінів і категорій, які використовуватимете у дискусії. Зберіть якнайбільше різнобічної інформації, проаналізуйте її, щоб вдало використати під час дискусії.
Крок третій
Час вступити у дискусію.
Висловіть свою думку, аргументуючи її. Аргументи не слід пропонувати у низхідному порядку, краще розпочинати з більш сильних доведень і такими ж сильними завершувати.
Пам'ятайте дію психологічного закону роботи пам'яті, запропонованого Г. Еббінгаузом, на якому побудовано «правило рамки»: найбільше запам'ятовуються початок і кінець виступу.
Уникайте категоричності, особливо якщо ви заперечуєте.
Педагог має володіти вмінням обгрунтовано дискутувати, наводити вагомі аргументи на захист своєї позиції, розмірковувати принципово, щиро, невимушено, поважати опонента і його погляди.
Домогтися ефективності дискусії - завдання не з легких. Одна з пасток, що найбільш часто зустрічаються на цьому шляху - небезпека для групи обмежитися тільки обміном думок. Це просто демонстрація своєї позиції. Ніхто не пояснює, чому дотримується тієї або іншої думки, не ставить під сумнів своєї позиції, не намагається зрозуміти, чому опонент думає інакше. Нічого нового не народжується. Яка цінність такої дискусії? Безумовно, учасники групи отримують багату інформацію. Але висловлені думки можуть послужити матеріалом для серйознішої роботи...
Крок четвертий
Слід підбити підсумки дискусії - зіставити отримані результати з поставленими цілями. Правильно проведена дискусія дає поживу для наступних досліджень...
БАЖАЄМО УСІМ УСПІХІВ ТА СПРАВЖНЬОГО ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД СПІЛКУВАННЯ!!!
- ЗАПРОШУЄМО ДО ДИСКУСІЙ
Викладання історії в 5-6 класах в умовах впровадження нового Державного стандарту Ядумаю ,шо зможе,якщо її впрваджувати поступово враховуючи індивідальні особливості нашоі нації.--Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 12:45, 31 жовтня 2016 (EET)
Проблематика розвитку сучасної української школи
Особливості управління навчальним закладом в сучасних умовах
Особливості діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу в умовах ризиків
Доброго дня, шановні колеги!
Принципи управління навчальним закладом - це вихідні положення, яких необхідно дотримуватися в управлінні системою освіти.
Принцип демократизації - це істотне розширення прав учителів та педколективів, заміну командно-адміністративних методів демократичними, створення комфортного морально-психологічного клімату в колективі, моральне і матеріальне стимулювання творчих пошуків учителів. Принцип поєднання колегіальності з персональною відповідальністю: у прийнятті рішень керівник зобовязаний враховувати думку членів колективу, якщо вона не суперечить законам України. Принцип науковості - управління на основі законів, нормативних актів. досягнень науки, ППД. Принцип перевірки фактичного виконання прийнятих рішень - невідємна частина управління навчальним закладом. Принцип оперативності, конкретності і діловитолсті. Своєчасне вирішення завдань - оперативність, виконання завдань на основі точної, перевіреної інформації - конкретність, управління зі знанням справи, компетентність у питаннях теорії і практики - управляти діловито. Принцип цілеспрямованості - спрямування зусиль на вирішення головних завдань освіти на конкретному етапі. Принцип ініціативності й активності - підтримка творчих пошуків педагогів, розвиток їх ініціативи. Принцип оптимізації передбачає досягнення високої ефективності при умові розумної і доцільної затрати зусиль на основі НОП учителів і учнів. Принципи управління не відокремлені один від одного, а виступають у комплексі.--Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 13:15, 31 жовтня 2016 (EET) Використання інтерактивних технологій на уроках історії
Доброго дня, шановні колеги! Слово «зміни» дехто сприймає , як сподівання на те, що події, обставини та люди якось зміняться. Інші, навпаки, вважають, що збентеження та неймовірний темп життя у суспільстві відділили нас від справжніх життєвих цінностей: родини, традицій, спокійної і безпечної роботи в установах. Ці люди бачать зміни як повернення до того, що було хорошим у минулому, вони не бажають рухатись уперед. Що б не думали про зміни в системі освіти, незаперечним є сам факт — школи змінились. Якщо подивитись на школи через призму історії, то бачимо, що зміни відбулись майже у всьому: у навчальних програмах, зовнішньому вигляді, викладацьких методологіях. В окремих випадках зміни відбувалися дуже довго і важко , а в інших — настільки швидко, що навіть не набували розголосу. Змінилися цілі, задачі, функції, підходи й принципи в управлінні освітою. Змінилася професійна управлінська культура. Раніше керівник був лише виконавцем, сьогодні розвиток освіти потребує керівника-ініціатора, який здатний забезпечити доступність здобуття якісної освіти, створити умови для індивідуальної самореалізації педагогів та учнів, розвитку та саморозвитку їх особистісних якостей---Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 13:29, 31 жовтня 2016 (EET) [[Управління навчальним закладом в умовах реформування. жовтня 2016 (EET)
