Відмінності між версіями «Дискусійний майданчик»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 65: Рядок 65:
  
 
'''[[Особливості діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу в умовах ризиків]]'''
 
'''[[Особливості діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу в умовах ризиків]]'''
 
Доброго дня, шановні колеги!
 
 
Принципи управління навчальним закладом - це вихідні положення, яких необхідно дотримуватися в управлінні системою освіти.
 
 
Принцип демократизації - це істотне розширення прав учителів та педколективів, заміну командно-адміністративних методів демократичними, створення комфортного морально-психологічного клімату в колективі, моральне і матеріальне стимулювання творчих пошуків учителів.
 
Принцип поєднання колегіальності з персональною відповідальністю: у прийнятті рішень керівник зобовязаний враховувати думку членів колективу, якщо вона не суперечить законам України.
 
Принцип науковості - управління на основі законів, нормативних актів. досягнень науки, ППД.
 
Принцип перевірки фактичного виконання прийнятих рішень - невідємна частина управління навчальним закладом.
 
Принцип оперативності, конкретності і діловитолсті. Своєчасне вирішення завдань - оперативність, виконання завдань на основі точної, перевіреної інформації - конкретність, управління зі знанням справи, компетентність у питаннях теорії і практики - управляти діловито.
 
Принцип цілеспрямованості - спрямування зусиль на вирішення головних завдань освіти на конкретному етапі.
 
Принцип ініціативності й активності - підтримка творчих пошуків педагогів, розвиток їх ініціативи.
 
Принцип оптимізації передбачає досягнення високої ефективності при умові розумної і доцільної затрати зусиль на основі НОП учителів і учнів.
 
Принципи управління не відокремлені один від одного, а виступають у комплексі.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 13:15, 31 жовтня 2016 (EET)
 
'''[[Використання інтерактивних технологій на уроках історії]]''Язгодна що сучасному керівнику навчального закладу потрібні організаційні інновації.Це викликано тим,що кожна школа повинна бути зацікавленою у підвищенні своєї конкурентоспроможності у наданні освітніх послуг. При переході до ринкової економіки, у галузі управління школою виникає необхідність заміни номенклатурно-функціонального управління цільовим управлінням, що в подальшому дасть можливість досягнути поставленої мети відповідно до конкретних замовлень. Керівник ЗНЗ може впоратися зі своїми завданнями лише за умови, якщо надає освітні послуги, які стабільно задовольняють потреби споживачів. Тобто освітні послуги навчального закладу повинні мати конкурентні переваги, які можна створити лише за стратегічного управління. Наприклад, у Сумському районі 36 шкіл, з яких 6 самодостатні, 12 визначені опорними, решта ж входять до освітніх округів. Чи поглине опорна школа 2 чи 3, які є освітнім округом, залежить і від того, який стиль керівництва обраний у навчальному закладі. Для того, щоб зберегти свою школу, кожен педколектив повинен працювати на кінцевий результат - підготовка конкурентноспроможжної особистості, здатної витримати відбір на ринку праці. А для цього школі треба стати кращою із кращих, а досягнення цієї мети можливе лише за умови створення конкурентноспроможної команди. Традиційне управління сьогодні часто невзмозі створити команду у школі, оскільки працюють люди різних поколінь: виховані радянською системою "колективісти" і виховані сучасною освітою "конкурентоспроможні" педагоги. Тому сучасному керівнику необхідно перенести акцент своєї організаційної діяльності з індивідуальних працівників на команду.Інноваційне управління - це і орієнтація на формування управлінської команди. Керівники, які самі використовують у своїй роботі інновації, можуть ефективно запровадити їх у навчально-виховній та організаційній роботі школи. Застосування сучасного комплексу знань і вмінь, теорії уравління в ринкових умовах, здійснення інноваційної діяльності стає основою оновлення освітнього процесу, підвищення статусу керівника.--[[Користувач:Яловець Світлана Миколаївна|Яловець Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Яловець Світлана Миколаївна|обговорення]]) 13:35, 31 жовтня 2016 (EET)
 
  
  
 
'''[[Особливості оцінювання з історії та суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої та професійно - технічної освіти]]''''
 
'''[[Особливості оцінювання з історії та суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої та професійно - технічної освіти]]''''

Версія за 20:50, 10 квітня 2017

Запрошуємо вас на наш дискусійний майданчик,покликаний слугувати інтерактивною дошкою для спілкування під час обговорення актуальних проблем методики викладання історії.

Додаткову інформацію про методику організації та проведення дискусій Ви можете знайти за цими посиланнями:

Досвід засвідчує нам, що кращий спосіб дізнатися (і навчитися) – це перебувати у невеликій групі та вдумливо спілкуватися з конкретної теми. Це називається - вести дискусію. Дискусія - публічне обговорення певного суперечливого питання чи проблеми. Існують різні методи ведення дискусій та правила їх проведення: "мозковий штурм", "дерево рішень", дебати, дискусія у стилі телевізійного ток-шоу та ін. Для того, щоб усе було за правилами, слід пам'ятати про послідовність кроків.



Крок перший

Обдумайте тему і обсяг вашого обговорення. Це має бути цікаво для вашої аудиторії, а також засновуватись на ваших навчальних цілях і кінцевій меті.




Крок другий

Чітко визначіть, що конкретно ви хочете обсудити; уточніть зміст понять, термінів і категорій, які використовуватимете у дискусії. Зберіть якнайбільше різнобічної інформації, проаналізуйте її, щоб вдало використати під час дискусії.



Крок третій

Час вступити у дискусію.

Висловіть свою думку, аргументуючи її. Аргументи не слід пропонувати у низхідному порядку, краще розпочинати з більш сильних доведень і такими ж сильними завершувати.

Пам'ятайте дію психологічного закону роботи пам'яті, запропонованого Г. Еббінгаузом, на якому побудовано «правило рамки»: найбільше запам'ятовуються початок і кінець виступу.

Уникайте категоричності, особливо якщо ви заперечуєте.

Педагог має володіти вмінням обгрунтовано дискутувати, наводити вагомі аргументи на захист своєї позиції, розмірковувати принципово, щиро, невимушено, поважати опонента і його погляди.

Домогтися ефективності дискусії - завдання не з легких. Одна з пасток, що найбільш часто зустрічаються на цьому шляху - небезпека для групи обмежитися тільки обміном думок. Це просто демонстрація своєї позиції. Ніхто не пояснює, чому дотримується тієї або іншої думки, не ставить під сумнів своєї позиції, не намагається зрозуміти, чому опонент думає інакше. Нічого нового не народжується. Яка цінність такої дискусії? Безумовно, учасники групи отримують багату інформацію. Але висловлені думки можуть послужити матеріалом для серйознішої роботи...


Крок четвертий

Слід підбити підсумки дискусії - зіставити отримані результати з поставленими цілями. Правильно проведена дискусія дає поживу для наступних досліджень...


  БАЖАЄМО УСІМ УСПІХІВ ТА СПРАВЖНЬОГО ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД СПІЛКУВАННЯ!!!
ЗАПРОШУЄМО ДО ДИСКУСІЙ

Викладання історії в 5-6 класах в умовах впровадження нового Державного стандарту Ядумаю ,шо зможе,якщо її впрваджувати поступово враховуючи індивідальні особливості нашоі нації.--Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 12:45, 31 жовтня 2016 (EET)

Шляхи формування компетентностей для життя у демократичному полікультурному суспільстві на уроках історії та права


Проблематика розвитку сучасної української школи


Особливості управління навчальним закладом в сучасних умовах


Особливості діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу в умовах ризиків


Особливості оцінювання з історії та суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої та професійно - технічної освіти'